За двох Батьків я підіймаю цей стаканчик -
Іванич Віктор й Омелянич Вова!
Не сперечаймося хто більший винуватчик -
черезвичайна їх важливість пісня вам не нова.
Із першого почнемо друзі,
Того, що Нобеля отримать має,
Бо на своїй стрімкій дорозі
Дитину народив й навчає:
Зробив нам кафедру чудову
І сколихав, за це Вам дяка!
І сил, великого натхненя зову,
Щоб не чіплялася усяка бяка.
Про нинішнього тата кілька слів,
Спасибі за нелегку Вашу справу,
Що з дитятком оцим не додивились стільки снів,
Навчали цінностям і додавали нраву.
Нехай дитя росте на радість всім,
щоб любо Вам дивитися було,
До днів Народження я подарую слів вам сім,
Щоб на весь корпус загуло:
Здоров'я й чоловічого вам щастя,
Як Дмитрич каже - на сносях вам гаманця,
Удачі, радості, відсутності ненастя,
щоб гордість за Країну нашу не сходила з лиця!
