Ремікс кіберського віршика українською мовою (дякую чоловікові за виправлені помилки)
В процесі страждань з написанням диплому,
Cхотіла розвіятись, сидячи вдома,
Річки Інтернету широкі й безмежні
І ось сплагіатила рядки довжелезні:
Не дуже важливо, хто ви є за фахом,
У кожного є специфічний свій запах.
Буквариком Морзе пахне радист,
А героїном – контрабандист.
Пахне кухарка – капустою кислою,
А медсестричка пігулками й клізмою,
Шпротами пахне завзятий турист,
Йодом й зеленкою спортсмен-альпініст.
Таранкою й чайками пахне моряк,
А економ кібернетики як?
Він пахне вчорашнім борщем із їдальні,
Розібраним компом, Intel-а прериванням,
Незданими книжками, бібліотекою,
Віднятою в молодшого курса котлетою.
Спочатку він пахне дифрівнянням звичайним,
А пізніш - нелінійним і процесом навчальним.
Паскалем приємним попахує він
І трішечки С…тільки трішечки, втім.
Вночі, як завжди, у Контакті онлайн,
Стрілялкою, стретеджи, епсілум - веб дизайн.
А зранку щоб очі розплющить на max,
Трьома склянками кави у корпусі ФАКС.
На парах вже крейдою дошечка пахне,
Вже лаба й контрольна - так студентик і чахне з
Лагранжем, Бернуллі, Лебегом, Ньютоном,
Якобі, Фурьє, Пуассоном, Тейлором.
Там запах компьютера з мишкою спритною,
Мобілою файною, флешкою гігабітною,
Погаслим екраном, завислою прогою,
Безсонною ніччю, із дому дорогою.
Незданими лабами, блиском в очах,
Бажанними шарами, так потрібним «зарах».
Паленими козами із інтернету,
а все, щоб отримати А-льфа чи B-ета!
Та кіберський дух нас не залишить,
Лиш голкою стане, щоб життя наше вишить,
Дипломи магістра і бакалавра
Запахнуть шампанским і вінком з лавра.
Роками пізніше – збанкрутілими банками,
Збудованими фін. пірамідами, Мустангами,
Хто – бізнес-процессом, мабуть, і політикою,
Хто будет DJ, а хтось – аналітиком.
Ботани-зубрилки в науку підуть,
Підприємці державу з колін підіймуть.
Хтось Гугл розорить, обжене Майкрософт,
Хтось у ІВМ, хтось у роздріб і опт.
Всі стануть батьками, дай Бог двічі і тричі,
І вже у дітей «Кібер» знов на обличчі.
Хтось з Неньки поїде, хтось залишиться тут,
Але у кожного буде свій кут.
Тепер, лиш подякувать хочу я дуже,
Хоча тривіально, але зараз байдуже -
Всій кафедрі нашій найнижчий уклін,
і всьому КПІ – ми ж навчалися в нім.
