Татусям

За двох Батьків я підіймаю цей стаканчик -

Іванич Віктор й Омелянич Вова!

Не сперечаймося хто більший винуватчик -

черезвичайна їх важливість пісня вам не нова.

Із першого почнемо друзі,

Того, що Нобеля отримать має,

Бо на своїй стрімкій дорозі

Дитину народив й навчає:

Зробив нам кафедру чудову

І сколихав, за це Вам дяка!

І сил, великого натхненя зову,

Щоб не чіплялася усяка бяка.

Про нинішнього тата кілька слів,

Спасибі за нелегку Вашу справу,

Що з дитятком оцим не додивились стільки снів,

Навчали цінностям і додавали нраву.

Нехай дитя росте на радість всім,

щоб любо Вам дивитися було,

До днів Народження я подарую слів вам сім,

Щоб на весь корпус загуло:

Здоров'я й чоловічого вам щастя,

Як Дмитрич каже - на сносях вам гаманця,

Удачі, радості, відсутності ненастя,

щоб гордість за Країну нашу не сходила з лиця!