ідеали існують лише в нашій уяві,
і часто блищать золотими нитками,
реальність, як сіль у вранішній каві,
нас лупить жорстоко своїми руками
ми любимо не те що є,
закохуємось у свої картинки,
так болісно життя нас б'є
у образі Сергія чи Маринки
у певних окулярах кожен з нас,
вони заломлюють реальності малюнок
і кольори рихтують повсякчас,
і часто деформують візерунок
із досвідом ми скельця очищаєм,
з роками бачимо чіткіше і ясніше,
в прозорих окулярах помираєм...
і де ж вони були раніше?
No comments:
Post a Comment
What do you think about this? ;)