ідеали існують лише в нашій уяві,
і часто блищать золотими нитками,
реальність, як сіль у вранішній каві,
нас лупить жорстоко своїми руками
ми любимо не те що є,
закохуємось у свої картинки,
так болісно життя нас б'є
у образі Сергія чи Маринки
у певних окулярах кожен з нас,
вони заломлюють реальності малюнок
і кольори рихтують повсякчас,
і часто деформують візерунок
із досвідом ми скельця очищаєм,
з роками бачимо чіткіше і ясніше,
в прозорих окулярах помираєм...
і де ж вони були раніше?
Осінні барви розмальовують пейзаж на дворі,
похмурі хмари обіграли Сонце - дощик ллє...
А ми всі знову вдома сидимо Контактом хворі -
з нас мережа останню емоційність п'є!
Грибочок виліз у жовтневому лісочку,
мошком прикрився:"Не побачиш! Не знайдеш!"...
А ти просидиш в Інтернеті ніч і вип'єш кави бочку,
"Ще 5 хвилин" - і увесь вік так проведеш!
Рудий листочок, а он там - зелений,
Там клен пишається багряним убранням...
А наші кольори це ЖОВТИЙ й СИНІЙ -
Не витрачай свого життя хвилини навмання!
UA-61229889-1
