Ювілей кафедри ММЕС - 20 років

Ремікс кіберського віршика українською мовою (дякую чоловікові за виправлені помилки)

В процесі страждань з написанням диплому,

Cхотіла розвіятись, сидячи вдома,

Річки Інтернету широкі й безмежні

І ось сплагіатила рядки довжелезні:

Не дуже важливо, хто ви є за фахом,

У кожного є специфічний свій запах.

Буквариком Морзе пахне радист,

А героїном – контрабандист.

Пахне кухарка – капустою кислою,

А медсестричка пігулками й клізмою,

Шпротами пахне завзятий турист,

Йодом й зеленкою спортсмен-альпініст.

Таранкою й чайками пахне моряк,

А економ кібернетики як?

Він пахне вчорашнім борщем із їдальні,

Розібраним компом, Intel-а прериванням,

Незданими книжками, бібліотекою,

Віднятою в молодшого курса котлетою.

Спочатку він пахне дифрівнянням звичайним,

А пізніш - нелінійним і процесом навчальним.

Паскалем приємним попахує він

І трішечки С…тільки трішечки, втім.

Вночі, як завжди, у Контакті онлайн,

Стрілялкою, стретеджи, епсілум - веб дизайн.

А зранку щоб очі розплющить на max,

Трьома склянками кави у корпусі ФАКС.

На парах вже крейдою дошечка пахне,

Вже лаба й контрольна - так студентик і чахне з

Лагранжем, Бернуллі, Лебегом, Ньютоном,

Якобі, Фурьє, Пуассоном, Тейлором.

Там запах компьютера з мишкою спритною,

Мобілою файною, флешкою гігабітною,

Погаслим екраном, завислою прогою,

Безсонною ніччю, із дому дорогою.

Незданими лабами, блиском в очах,

Бажанними шарами, так потрібним «зарах».

Паленими козами із інтернету,

а все, щоб отримати А-льфа чи B-ета!

Та кіберський дух нас не залишить,

Лиш голкою стане, щоб життя наше вишить,

Дипломи магістра і бакалавра

Запахнуть шампанским і вінком з лавра.

Роками пізніше – збанкрутілими банками,

Збудованими фін. пірамідами, Мустангами,

Хто – бізнес-процессом, мабуть, і політикою,

Хто будет DJ, а хтось – аналітиком.

Ботани-зубрилки в науку підуть,

Підприємці державу з колін підіймуть.

Хтось Гугл розорить, обжене Майкрософт,

Хтось у ІВМ, хтось у роздріб і опт.

Всі стануть батьками, дай Бог двічі і тричі,

І вже у дітей «Кібер» знов на обличчі.

Хтось з Неньки поїде, хтось залишиться тут,

Але у кожного буде свій кут.

Тепер, лиш подякувать хочу я дуже,

Хоча тривіально, але зараз байдуже -

Всій кафедрі нашій найнижчий уклін,

і всьому КПІ – ми ж навчалися в нім.